ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

 Комунального закладу освіти    «Навчально-виховне об’єднання № 109» загальноосвітній навчальний заклад –   дошкільний навчальний заклад – позашкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради

(1-4 класи)

                                                         ВСТУП

1.1. Заклад загальної середньої освіти комунальний заклад освіти «Навчально-виховне об׳єднання № 109 «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад – позашкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради (далі КЗО «НВО № 109» ДМР) у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і  науки України, інших центральних органів виконавчої влади,  Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом .

Головною метою закладу  освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.                  

Повна загальна середня освіта комунального заклад освіти «Навчально-виховне об׳єднання № 109 «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад – позашкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради має три рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:

-          початкова освіта тривалістю чотири роки;

-          базова середня освіта тривалістю п’ять років;

-          профільна середня освіта тривалістю два роки.

Досягнення мети, тим самим призначення закладу освіти, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

-    вільне володіння державною мовою;

-    здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

-    математична компетентність;

-    компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

-    інноваційність;

-    екологічна компетентність;

-    інформаційно-комунікаційна компетентність;

-    навчання впродовж життя;

-    громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

-    культурна компетентність;

-    підприємливість та фінансова грамотність;

-    інші компетентності, передбачені  Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.                                                                          

1.2.   Заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем в одну зміну.

1.3. Мова навчання- українська

     Освітня програма складена і затверджена  рішенням педагогічної ради від 29.08.2023 (протокол №1).

Освітня програма визначає:

1) загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;

2) очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку;

3) пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»);

4) рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

5) вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

                                                           Структура закладу:

Форми організації освітнього процесу

           Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі.
Організація освітнього процесу може здійснюватись в очному і
дистанційному режимах, або за змішаною формою, що поєднує очний і
дистанційний режими. Таке поєднання можливе, зокрема, для різного виду
занять (практичні, лабораторні заняття проводяться в очному режимі,
лекційні – в дистанційному). Або для різних груп одного класу: частина
учнів класу навчаються очно, інша – дистанційно в асинхронному режимі, з
можливістю надання учням підтримки шляхом проведення консультацій в
синхронному режимі. При цьому для учнів визначається черговість очного та
дистанційного навчання з метою забезпечення рівних умов для здобуття
освіти.
Заклад освіти може організовувати освітній процес із використанням
технологій дистанційного навчання за допомогою технічних засобів
комунікації, доступних для учасників освітнього процесу. При цьому обсяг
навчального часу, що забезпечується в синхронному режимі, визначається
педагогічним працівником і може бути менше обсягу, зазначеного в пункті
7 розділу I Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної
середньої освіти.
Також, в очному режимі, для
всіх учасників освітнього процесу, можлива організація навчання по змінах
або переведення навчання з окремих предметів на дистанційну форму.
За потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми
здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовувати
індивідуальну освітню траєкторію учня.
Форма організації освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в
 населеному пункті і визначається рішенням військово-цивільних
адміністрацій. Форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж
навчального року в залежності від безпекової ситуації у населеному пункті.

           

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

І ступінь

    Освітня програма початкової школи (далі — Програма) науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» (далі — Проєкт) розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 87 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 24.07.2019 р. № 688), розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», від 13.12. 2017 р. № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017—2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», наказів Міністерства освіти і науки України від 02.11.2016 р. № 1319 «Про проведення всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проєкті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2017 р. № 67), від 13.07.2017 р. № 1021 «Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня», від 14.08.2017 р. № 1171 «Про завершення І етапу всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проєкті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів», від 08.10.2019 р. № 1272 «Про затвердження типових навчальних програм для 1–2 класів закладів загальної середньої освіти» та від 08.10.2019 р. № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3–4 класів закладів загальної середньої освіти», », Освітньої програми початкової школи науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» (лист Державної служби якості освіти від 06.08.2020 № 01/01- 23/929 «Щодо результатів експертизи освітньої програми».
Відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 33) Програма містить:
Ø вимоги до дітей, які можуть розпочати навчання за цією Програмою;
Ø перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність, що презентовано в органічній єдності та взаємозв’язку концептуальних засад, цілей, змісту, методів,форм і засобів освітнього процесу в початковій школі Проєкту;
Ø загальний обсяг навчального навантаження учнів 1‒4-х проєктних класів;
Ø очікувані результати навчання здобувачів освіти 2-х і 4-х проєктних класів.
Освітня програма набуває чинності після схвалення педагогічною радою та затвердження керівником закладу та оприлюднюється на офіційному вебсайті.
Вимоги до дітей, які можуть розпочати навчання за Програмою
         Зарахування учнів до проєктного класу відбувається відповідно до чинного законодавства на підставі заяв батьків або осіб, які їх замінюють.
Згідно із Законом України «Про освіту» початкова освіта в Проєкті
розпочинається, як правило, із шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного 2
навчального року виповнилося сім років, можуть навчатися в проєктних класах цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.
         Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти в Проєкті з іншого віку (Закон України «Про освіту», стаття 12). До здобуття другого (основного) циклу початкової освіти в Проєкті допускаються переважно учні, які здобували початкову освіту на першому (адаптаційно-ігровому) циклі у 1–2-х класах Проєкту.
Перелік освітніх компонентів системи початкової освіти в Проєкті
         Згідно із Законом України «Про освіту» початкова освіта в Проєкті як перший рівень повної загальної середньої освіти, що відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій, забезпечує, зокрема, наступність із дошкільним періодом і здатність дитини виконувати під керівництвом учителя прості завдання в типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері навчання, а також готовність дитини до навчання на наступному рівні (Закон України «Про освіту», стаття 10).
        Відповідно до дидактичних засад визначення компонентів освітнього процесудо їх переліку віднесено цілі, концептуальні засади їх досягнення, зміст, методи, форми і засоби освітнього процесу в початковій школі Проєкту.
Цілями початкової освіти в Проєкті визнано всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості й допитливості. Зазначені цілі досягаються через модернізацію початкової освіти в Проєкті на засадах компетентнісного підходу, концептуальною метою якого є становлення учня як субʼєкта життєдіяльності завдяки сформованості системи взаємопов’язаних ключових, загально предметних і предметних компетентностей. Компетентність трактуємо відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 1) як інтегровану якість особистості, що єдинамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей і визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.
Концептуальними засадами досягнення цілей початкової освіти в Проєкті є основні положення компетентнісного, особистісно-діяльнісного, системного та синергетичного підходів, зокрема, низка таких взаємопов’язаних положень: Компетентнісна початкова освіта в Проєкті:
втілює в життя основні положення компетентнісного підходу та розпочинає процес формування в учнів молодшого шкільного віку ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей. Під ключовими розуміємо компетентності, що виявляються в здатності людини до ефективної життєдіяльності в усіх сферах людського буття; під загальнопредметними — компетентності, що допомагають особистості успішно опановувати предмети певної освітньої галузі; під предметними — компетентності, що забезпечують
повноцінне засвоєння учнями змісту конкретних навчальних предметів. Як органічно взаємопов’язані складові будь-якої компетентності розглядаємо ставлення та цінності, знання; інтелектуальні та практичні вміння й навички (зокрема, такі наскрізні вміння, як читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, конструктивне керування
емоціями, оцінювання ризиків, прийняття рішень, розв’язування проблем, здатність співпрацювати з іншими людьми). До ключових відносимо такі компетентності: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математичну компетентність; компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічну компетентність; інформаційно-комунікаційну компетентність; навчання протягом життя; громадянські та соціальні
компетентності; культурну компетентність; підприємливість і фінансову грамотність (Закон України «Про освіту», статті 1, 12);
проєктується й реалізується на засадах особистісно-діяльнісного підходу як система, що функціонує та розвивається відповідно до основних положень  парадигми особистісно зорієнтованої освіти й діяльнісного підходу, зокрема принципів гуманістичної, особистісної та діяльнісної спрямованості освіти;
розглядається як феномен, що функціонує та розвивається відповідно до принципів системного підходу, зокрема принципів органічної єдності педагогічної системи й середовища, цілеспрямованості, рівноважної відповідності, оптимальності, зворотного зв’язку, єдності програмованого, рефлексивного та адаптивного видів управління тощо. Так, у Проєкті реалізується системна модель формування в учнів ключових компетентностей, що дозволяє повною мірою задіяти потенціал закладів загальної середньої освіти завдяки поєднанню предметно-тематичної, міжпредметної та виховної моделей. Зокрема, формування соціальної та громадянської компетентностей учнів 1‒4-х проєктних класів відбувається під час ранкових зустрічей, на годинах спілкування, на заходах і заняттях у дитячих організаціях та клубах тощо (виховна модель), на уроках «Я пізнаю світ» (предметно-тематична модель, оскільки набуття учнями означених компетентностей належить до провідних цілей цього навчального предмета) та під час вивчення всіх інших дисциплін Річного навчального плану (міжпредметна модель, що реалізується через технологію ціннісного насичення кожного уроку).
Важливою складовою формування соціальної і громадянської компетентностей в учнів проєктних класів є ранкові зустрічі, які згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України проводяться на початку кожного навчального дня впродовж 15–20 хвилин, о 8:10–8:15 .Час на проведення ранкових зустрічей не обліковується в класних журналах, частково компенсує різницю в тривалості навчальних занять, решта якого компенсується роботою вчителя на перервах (лист Міністерства освіти і науки України №1/9-190 від 2.04.2018 року);
моделюється й упроваджується в освітній процес на засадах синергетичного підходу як нелінійна система відкритого типу, здатна до самоорганізації.
Відкритість освіти виявляється в доцільності її розбудови на основі поєднання різних методологій і підходів, освітніх технологій і методик, а також їх компонентів; нелінійність — у необхідності конструювання освітньої системи як гнучкого багатоваріантного системного утворення з правом вибору суб’єктами освітнього процесу одного / декількох варіантів його організації, зокрема й за індивідуальною освітньою траєкторією; здатність до самоорганізації — у переважанні технологій інтерактивного навчання, підвищенні ролі самоосвіти.
Зміст початкової освіти в Проєкті визначено відповідно до дидактичних основ конструювання змісту освіти. Згідно з принципом відповідності змісту освіти формаційним і цивілізаційним тенденціям розвитку людства взагалі й українського суспільства зокрема як вихідні розглядаємо положення постнекласичної парадигми освіти, у якій концептуальною освітньою метою визнано створення умов для самоактуалізації та творчої самореалізації особистості в складному нестабільному світі. Аксіологічними імперативами державної освітньої політики в постнекласичній парадигмі є поєднання технократизму з гуманістичними пріоритетами та культуроцентричністю, яка репрезентує типові риси культурної особистості: духовність, національну свідомість, культурну толерантність, позитивне мислення, емоційний інтелект тощо.
                У зв’язку з вищезазначеним реалізація компетентнісної моделі освіти в Проєкті передбачає, з одного боку, упровадження SТЕM-освіти як провідного тренду модернізації національних освітніх систем, метою якої є підготовка фахівців у галузі сonverging NBIC-технологій — ядра 6-го технологічного укладу, а з іншого — формування в учнів соціальної, громадянської, державницької   та культурної компетентностей, позитивного мислення й емоційного інтелекту.
              Як концептуальні засади SТЕM-освіти, що реалізуються в Проєкті, визначаємо низку взаємопов’язаних положень.
1. STEM-освіта має бути неперервною: розпочинатися в дошкільному віці й тривати впродовж усього життя. Раннє залучення дитини до STEM-освіти не лише сприяє розвитку креативного мислення та формуванню дослідницької  компетентності, а й поліпшує соціалізацію особистості, оскільки розвиває  комунікативні компетентності під час роботи в команді.
2. STEM-освіта є «містком» між навчанням учнів / студентів та їхньою кар’єрою. За оцінками науковців, у майбутньому 9 із 10 найбільш затребуваних і високооплачуваних спеціальностей належатимуть до NBIC-сектора та вимагатимуть від претендентів високого рівня сформованості міждисциплінарних компетентностей у галузі STEM-дисциплін.
3. Мета STEM-освіти в системі загальної середньої освіти — розвивати в учнів інтерес до навчальних предметів природничо-математичного циклу, а також формувати в них систему взаємопов’язаних компетентностей, зокрема концептуальної (розуміння природничо-наукових і математичних концепцій, операцій та відношень), стратегічної (здатність формулювати й розв’язувати наукові, технічні та технологічні проблеми), когнітивної (здатність логічно мислити, пояснювати, аргументувати, а також здатність до рефлексії), операційної (здатність охайно та точно виконувати операції), аксіологічної (здатність
розглядати об’єкт як корисний одночасно зі здатністю вірити у власну ефективність).
4. Характерними для STEM-освіти в системі загальної середньої освіти є:
Ø фундаменталізація освіти, що виявляється в поглибленому вивченні предметів природничо-математичного циклу;
Ø інтегроване навчання за темами, а не за предметами, що здійснюється на засадах міждисциплінарного та проєктного підходів;
Ø навчання на основі власних відкриттів, спрямоване на формування в учнів дослідницької компетентності, опанування ними алгоритму розв’язання винахідницьких задач, інноваційної стратегії розробки проєктів;
Ø практична спрямованість навчання (на основі здобутих знань учні на уроках створюють прототипи / моделі реальних об’єктів, процесів або продукти сучасної індустрії);
Ø посилена увага до вивчення англійської мови, оскільки найбільш значущі наукові друковані та інтернет-ресурси публікуються саме цією мовою.
5. STEM-освіта може реалізовуватися як в урочний, так і в позаурочний час.
Найоптимальнішим є органічне поєднання обох підходів. Згідно з принципом єдності змістового та процесуально-діяльнісного (методи, форми, засоби освітнього процесу) компонентів освіти й відповідно до основних положень Концепції «Нова українська школа», Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту початкової освіти в освітньому процесі 1‒4-х проєктних класів реалізуються:
інтерактивні освітні технології та технології критичного мислення, зокрема
кооперативне навчання, робота в парах або групах («Ажурна пилка», «Алфавіт», «Броунівський рух», «Дерево припущень», «Діалог», «Карусель», «Синтез думок», «Тонкі та товсті запитання», «Учитель», «Шість капелюхів» тощо); технологія навчання в грі; дискусія («Метод прес», «Обери позицію», «Парламентські слухання», «Ток-шоу» тощо); метод проєктів; тренінги (соціально-психологічні тренінги, тренінги особистісного зростання тощо), афірмації, що спрямовані на становлення учнів як суб’єктів життєдіяльності, патріотів України, активних членів громадянського суспільства, які сповідують традиційні й новітні демократичні цінності, ідеї позитивного мислення, а також здатні самостійно та критично мислити, працювати в команді, ефективно взаємодіяти з іншими людьми;
технологія SТЕM-освіти (навчання на основі власних відкриттів; проблемне
навчання; запитальне навчання, розв’язання винахідницьких задач на основі теорії розв’язання винахідницьких задач Г. Альтшулера тощо);
технологія раціонального читання, метою якої є формування в учнів таких
наскрізних умінь, означених у Законі України «Про освіту» (стаття 12), як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, а також спроможність опрацьовувати значний обсяг наукової та навчальної інформації за обмежений час. Сутність цієї технології полягає в системній роботі над формуванням в учнів: 1) технічної складової читання за допомогою комплексу спеціальних вправ, що спрямовані на підвищення темпу читання вголос і про себе,розширення обсягу симультанного сприйняття одиниць тексту й удосконалення  процесів запам’ятовування; 2) здатності розуміти прочитане, критично осмислювати й оцінювати інформацію завдяки вправам «Ключові слова», «Питайлик», «Техніка аргументації»; 3) спроможності переказувати текст, виділяючи інформацію, яку необхідно запам’ятати, та раціонально запам’ятовувати її, висловлювати усно та письмово власну думку щодо прочитаного, обґрунтовуючи її, завдяки комплексу вправ, зокрема «Учитель», «Броунівський рух», «Дебати»; 4) уміння створювати на основі прочитаного власні есе, тексти розповіді, тексти-описи, тексти міркування;
технологія повного засвоєння навчальних одиниць, що ґрунтується на
таксономії Б. Блума, теорії поетапного формування розумових дій П. Гальперіна, методиці інтервальних повторень Г. Еббінгауза;
технологія збагачення освітнього процесу, що ґрунтується на тріадній моделі
збагачення Дж. Рензуллі. Відповідно до цієї моделі в Проєкті передбачено систему заходів, спрямованих на створення умов для розвитку в учнів мотивації, креативності та інтелекту.
Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1‒4 проєктних класів
визначено відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти, за якими гранично допустиме тижневе навантаження учнів за класами становить: 1 клас — 20 год/тижд.; 2 клас — 22 год/тижд.; 3 клас — 23 год/тижд.; 4 клас — 23 год/тижд.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти 2-х і 4-х проєктних
класів у повному обсязі реалізують вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів молодшого шкільного віку після першого (адаптаційно-ігрового) та другого (основного) циклів початкової освіти, що визначені Державним стандартом початкової освіти.
Установлення ступеня досягнення учнями 1‒2-х проєктних класів обов’язкових результатів навчання здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України  від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти».
Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів 1‒2-х проєктних класів має формувальний характер, здійснюється вербально та передбачає активне залучення здобувачів освіти до самоконтролю й самооцінювання. Воно має на меті:
Ø супроводжувати навчальний поступ учнів;
Ø вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів;
Ø діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
Ø вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
Ø аналізувати хід реалізації освітньої програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб учнів;
Ø підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів;
Ø запобігати побоюванням помилитися;
Ø плекати впевненість у власних можливостях і здібностях;
Ø виховувати ціннісні якості особистості.
          У 1-му класі передбачено формувальне і підсумкове оцінювання. Останнє здійснюється лише в кінці навчального року та має на меті визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого  навчання. Облік результатів підсумкового оцінювання фіксується вчителем у свідоцтві досягнень.
           Навчальні досягнення учнів 2-х класів підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню. Тривалість виконання діагностичної роботи не має перевищувати 35 хвилин (5 хвилин — інструктаж, 30 хвилин — виконання роботи). Діагностувальні роботи, що проводяться з мовно-літературної, математичної та природничої освітніх галузей, учні виконують у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах тощо. Результатом оцінювання діагностувальної роботи є оцінне судження («має значні успіхи» / «демонструє помітний прогрес» / «досягає результату за допомогою вчителя» / «потребує уваги й допомоги»). Оцінні судження не фіксуються в Класному журналі, але можуть зберігатися в учнівському портфоліо.
Установлення ступеня досягнення учнями 3‒4-х проєктних класів обов’язкових результатів навчання здійснюється за допомогою формувального та підсумкового (тематичного й завершального) оцінювання відповідно до вимог чинного законодавства. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, що здійснюється лише з метою моніторингу якості освітнього процесу в проєктних класах.
Упродовж навчання в початковій школі учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії та самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції в знаннях, уміннях, навичках.
Організаційні питання реалізації Програми.
Проєктний клас працює за державними підручниками. З метою реалізації
завдань Проєкту додатково використовуються авторські навчально-методичні
та дидактичні матеріали (навчальна програма, методичні рекомендації для вчителя, посібники, зошити з друкованою основою, мультимедійні засоби навчання тощо), що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України та видаються за рахунок коштів, не заборонених законодавством.
Права й обов’язки учасників освітнього процесу в проєктних класах визначаються Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», статутом закладу та правилами внутрішнього розпорядку.
За умови ліквідації проєктного класу учням гарантується дотримання їхніх прав та інтересів відповідно до чинного законодавства з питань освіти.
Підготовка вчителів проєктних класів початкової школи регламентується
Законами України «Про освіту» (стаття 54, частина 2), «Про повну загальну середню освіту» (стаття 51), постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науковопедагогічних працівників» (зі змінами).
Відповідно до цих нормативно-правових актів кожний учитель несе персональну відповідальність щодо щорічного підвищення своєї кваліфікації.
Останнє є однією з необхідних умов для проходження ним атестації в порядку, визначеному законодавством.
Загальний обсяг підвищення кваліфікації вчителів не може бути меншим, ніж 150 годин на п’ять років, з яких не менше 10% загальної кількості годин мають бути спрямовані на вдосконалення знань, умінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Він оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Учителям відшкодовуються відповіднодо законодавства витрати, пов’язані з відрядженням на підвищення кваліфікації.
Учителі самостійно визначають конкретну форму (або поєднують декілька форм) підвищення кваліфікації (інституційну — очну, заочну, дистанційну, мережеву; дуальну; на робочому місці тощо), її види (навчання за програмою підвищення кваліфікації; стажування; участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) та суб’єктів надання освітніх послуг із підвищення кваліфікації (далі — суб’єкти підвищення кваліфікації).
Суб’єктом підвищення кваліфікації вчителів може бути комунальний заклад
післядипломної педагогічної освіти, заклад вищої освіти, громадська організація, інша юридична чи фізична особа, що здійснює освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних працівників за умов, якщо розроблена й затверджена ним відповідна програма відповідає пунктам 10–11 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників»
(зі змінами) та оприлюднена на вебсайті суб’єкта.
Суб’єкт підвищення кваліфікації організовує освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації за місцем провадження власної освітньої діяльності та/або за місцем роботи вчителів, за іншим місцем (місцями) та/або дистанційно, якщо це передбачено договором та/або відповідною програмою.
Суб’єкт підвищення кваліфікації вчителів з метою забезпечення її якості організує підготовку тренерів, що повністю відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (зі змінами), та здійснюється на кошти, не заборонені чинним законодавством України.
Підвищення кваліфікації вчителів здійснюється згідно з планом підвищення кваліфікації педагогічних працівників КЗО «НВО № 109» ДМР на певний рік, що формується, затверджується і виконується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (зі змінами). На підставі плану підвищення кваліфікації засновник КЗО «НВО № 109» ДМР (уповноважена ним особа) забезпечує укладення між закладом та суб’єктом  (суб’єктами) підвищення кваліфікації договору про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний рік.
         За погодженням учителя, керівника закладу (уповноваженої ним особи) і суб’єкта підвищення кваліфікації терміни підвищення кваліфікації вчителя впродовж відповідного року можуть бути уточнені без внесення змін до плану підвищення кваліфікації.
За результатами успішного підвищення кваліфікації суб’єкт підвищення кваліфікації зобов’язаний видати вчителю документ про підвищення кваліфікації, який відповідає пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науковопедагогічних працівників» (зі змінами) та оприлюднити відомості про його видачу впродовж 15 календарних днів на своєму вебсайті.
Результати підвищення кваліфікації вчителів у суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання чи підтвердження педагогічною радою КЗО «НВО № 109» ДМР. Результати підвищення кваліфікації в інших суб’єктів підвищення кваліфікації визнаються рішенням педагогічної ради.

                                         Відповідно до Державного стандарту початкової освіти формування в учнів
проєктних класів ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей
здійснюється за такими освітніми галузями:
1. Мовно-літературна освітня галузь.
2. Математична освітня галузь.
3. Природнича освітня галузь.
4. Технологічна освітня галузь.
5. Інформатична освітня галузь.
6. Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь.
7. Громадянська та історична освітня галузь.
8. Мистецька освітня галузь.
9. Фізкультурна освітня галузь.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

 Комунального закладу освіти  «Навчально-виховне об’єднання № 109» загальноосвітній навчальний заклад –   дошкільний навчальний заклад – позашкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2023/2024 навчальний рік

(5-9 класи)

ВСТУП

1.1. Заклад загальної середньої освіти комунальний заклад освіти «Навчально-виховне об׳єднання № 109 «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад – позашкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради (далі КЗО «НВО № 109» ДМР) у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і  науки України, інших центральних органів виконавчої влади,  Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом .

Головною метою закладу  освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.                  

Базова загальна середня освіта комунального заклад освіти «Навчально-виховне об׳єднання № 109 «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад – позашкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради має два рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:

• початкова освіта тривалістю чотири роки;
• базова середня освіта тривалістю п’ять років;

            Досягнення мети, тим самим призначення закладу освіти, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

-    вільне володіння державною мовою;

-    здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

-    математична компетентність;

-    компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

-    інноваційність;

-    екологічна компетентність;

-    інформаційно-комунікаційна компетентність;

-    навчання впродовж життя;

-    громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

-    культурна компетентність;

-    підприємливість та фінансова грамотність;

-    інші компетентності, передбачені  Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.                                                                                                                     

1.2.   Заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем в одну зміну.

1.3. Мова навчання- українська

1.4.      Організація освітнього процесу в комунальному закладі освіти «Навчально- виховне об'єднання № 109 «загальноосвітній навчальний заклад- дошкільний навчальний заклад- позашкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради здійснюватиметься відповідно до:                                                                                                                     

- Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та ін..                                                                                         - розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;                                                                                                    - Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394;                                                                                        - Державних стандартів повної загальної середньої освіти:    на рівні базової середньої освіти: в 5-6 класах – Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898); в 7 – 9 класах – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392).                                                                    Освітніх програм:        на рівні базової середньої освіти:         у 5-6 класах –Освітньої програми базової школи  науково- педагогічного проєкту «Інтелект України» (наказ державної служби якості освіти України  від 31 серпня 2022 року № 01-10/86 «Про проведення другого етапу експертизи освітньої програми науково- педагогічного проєкту «Інтелект України» базової середньої освіти , адаптивний цикл ( 5- 6 класи)»;                             у 7 - 8 класах- Освітньої програми «Інтелект України» (науковий керівник Гавриш І.В.) (лист ДСЯО від 06.08.2020 № 01/01-23/929),                                                                                                                      у 9 класі – Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 405).                           Наказів Міністерства освіти і науки України:                                                                 від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 березня 2002 р. за № 229/6517 (зі змінами);                                                                         Положення про інституційну та дуальну форми здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 23 квітня 2019 року № 536 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 р. за № 547/33518;                                Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314;                                                     Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09. 2020 № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 р. за № 941/35224);                   Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 16.04.2018 № 367, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р за № 564/32016;                                                     Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369.        

Освітня програма складена і затверджена  рішенням педагогічної ради від 29.08.2023 (протокол № 1).

Освітня програма визначає:

1) загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;

2) очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку;

3) пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»);

4) рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

5) вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

                                                           Структура закладу:

БАЗОВА ОСВІТА

ІІ ступінь

            Програма розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 згідно з вимогами, передбаченими статтею 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту»,  Освітньої програми базової школи  науково- педагогічного проєкту «Інтелект України» (наказ державної служби якості освіти України  від 31 серпня 2022 року № 01-10/86 «Про проведення другого етапу експертизи освітньої програми науково- педагогічного проєкту «Інтелект України» базової середньої освіти , адаптивний цикл ( 5- 6 класи)»                                                                                                                                             Освітня програма для 5-6 класу впроваджується поетапно, починаючи з 2022/2023 навчального року.                                                                                                   

Програма визначає:

перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність, що презентовано в органічній єдності та взаємозв’язку концептуальних засад, цілей, змісту, методів, форм і засобів освітнього процесу в базовій школі Проєкту;

вимоги до дітей, які можуть розпочати навчання за цією Програмою;

загальний обсяг навчального навантаження учнів 5-6 кл.;

очікувані результати навчання здобувачів освіти 5-6 класів.

Програма включає:

перелік навчальних програм, які мають/можуть використовуватися в освітньому процесі;

опис форм організації освітнього процесу та педагогічних технологій;

види / форми оцінювання та його інструментарій.

    Освітня програма  набуває чинності після схвалення педагогічною радою та затвердження керівником закладу. Освітню програму заклад оприлюднює на офіційному вебсайті.

Перелік освітніх компонентів системи базової середньої освіти в Проєкті

          Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» базова середня освіта в Проєкті як другий рівень повної загальної середньої освіти, забезпечує наступність із початковою освітою і передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом базової середньої освіти, а також готовність дитини до навчання на наступному рівні (Закони України «Про освіту», стаття 10, «Про повну загальну середню освіту», стаття 4).

         Відповідно до дидактичних засад визначення компонентів освітнього процесу до їх переліку віднесено цілі, концептуальні засади їх досягнення, зміст, методи, форми і засоби освітнього процесу в базовій школі Проєкту.

         Цілями базової середньої освіти в Проєкті визнано всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості й допитливості. Зазначені цілі досягаються через модернізацію базової середньої освіти в Проєкті на засадах компетентнісного підходу, концептуальною метою якого є становлення учня як суб’єкта життєдіяльності завдяки сформованості системи взаємопов’язаних ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей. Компетентність трактуємо відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 1) як інтегровану якість особистості, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей і визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та / або подальшу навчальну діяльність.

Концептуальними засадами досягнення цілей базової середньої освіти  в Проєкті  є основні положення компетентнісного, особистісно-діяльнісного, системного та синергетичного підходів, зокрема, низка таких взаємопов’язаних положень:

Компетентнісна базова середня освіта в Проєкті:

втілює в життя основні положення компетентнісного підходу та продовжує процес формування в учнів середнього шкільного віку ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей. Під ключовими розуміємо компетентності, що виявляються в здатності людини до ефективної життєдіяльності в усіх сферах людського буття; під загальнопредметними — компетентності, що допомагають особистості успішно опановувати предмети певної освітньої галузі; під предметними — компетентності, що забезпечують повноцінне засвоєння учнями змісту конкретних навчальних предметів. Як органічно взаємопов’язані складові будь-якої компетентності розглядаємо ставлення та цінності, знання; інтелектуальні та практичні вміння й навички (зокрема, такі наскрізні вміння, як читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, конструктивне керування емоціями, оцінювання ризиків, прийняття рішень, розв’язування проблем, здатність співпрацювати з іншими людьми). До ключових відносимо такі компетентності: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математичну компетентність; компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічну компетентність; інформаційно-комунікаційну компетентність; навчання протягом життя; громадянські та соціальні компетентності; культурну компетентність; підприємливість і фінансову грамотність (Закон України «Про освіту», статті 1, 12);

проєктується й реалізується на засадах особистісно-діяльнісного підходу як система, що функціонує та розвивається відповідно до основних положень парадигми особистісно зорієнтованої освіти й діяльнісного підходу, зокрема принципів гуманістичної, особистісної та діяльнісної спрямованості освіти;

розглядається як феномен, що функціонує та розвивається відповідно до принципів системного підходу, зокрема принципів органічної єдності педагогічної системи й середовища, цілеспрямованості, рівноважної відповідності, оптимальності, зворотного зв’язку, єдності програмованого, рефлексивного та адаптивного видів управління тощо. Так, у Проєкті реалізується системна модель формування в учнів ключових компетентностей, що дозволяє повною мірою задіяти потенціал закладів загальної середньої освіти завдяки поєднанню предметно-тематичної, міжпредметної та виховної моделей. Зокрема, формування соціальної та громадянської компетентностей учнів 5‒6-х проєктних класів відбувається на годинах спілкування, на заходах і заняттях у дитячих організаціях та клубах тощо (виховна модель), на уроках інтегрованих курсів «Навчаємося разом» та «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти» (предметно-тематична модель, оскільки набуття учнями означених компетентностей належить до провідних цілей цих навчальних предметів) та під час вивчення всіх інших дисциплін Типового навчального плану (міжпредметна модель, що реалізується через технологію ціннісного насичення кожного уроку);

моделюється й упроваджується в освітній процес на засадах синергетичного підходу як нелінійна система відкритого типу, здатна до самоорганізації. Відкритість освіти виявляється в доцільності її розбудови на основі поєднання  різних методологій і підходів, освітніх технологій і методик, а також їх компонентів; нелінійність — у необхідності конструювання освітньої системи як гнучкого багатоваріантного системного утворення з правом вибору суб’єктами освітнього процесу одного / декількох   варіантів   його   організації,   зокрема   й за індивідуальною   освітньою    траєкторією;    здатність   до    самоорганізації   — у переважанні технологій інтерактивного навчання, підвищенні ролі самоосвіти.

Зміст базової середньої освіти в Проєкті визначено відповідно до дидактичних основ конструювання змісту освіти. Згідно з принципом відповідності змісту освіти формаційним і цивілізаційним тенденціям розвитку людства взагалі й українського суспільства зокрема як вихідні розглядаємо положення постнекласичної парадигми освіти, у якій концептуальною освітньою метою визнано створення умов для самоактуалізації та творчої самореалізації особистості в складному нестабільному світі. Аксіологічними імперативами державної освітньої політики в постнекласичній парадигмі є поєднання технократизму з гуманістичними пріоритетами та культуроцентричністю, яка репрезентує типові риси культурної особистості: духовність, національну свідомість, культурну толерантність, позитивне мислення, емоційний інтелект тощо.

У зв’язку з вищезазначеним реалізація компетентнісної моделі освіти в Проєкті передбачає, з одного боку, упровадження SТЕM-освіти як провідного тренду модернізації національних освітніх систем, метою якої є підготовка фахівців у галузі сonverging NBIC-технологій — ядра 6-го технологічного укладу, а з іншого — формування в учнів соціальної, громадянської, державницької та культурної компетентностей, позитивного мислення й емоційного інтелекту.

Як концептуальні засади SТЕM-освіти, що реалізуються в Проєкті, визначаємо низку взаємопов’язаних положень.

1.         STEM-освіта має бути неперервною: розпочинатися в дошкільному віці й тривати впродовж усього життя. Раннє залучення дитини до STEM-освіти не лише сприяє розвитку креативного мислення та формуванню дослідницької компетентності, а й поліпшує соціалізацію особистості, оскільки розвиває комунікативні компетентності під час роботи в команді.

2.         STEM-освіта є «містком» між навчанням учнів / студентів та їхньою кар’єрою. За оцінками науковців, у майбутньому 9 із 10 найбільш затребуваних і високооплачуваних спеціальностей належатимуть до NBIC-сектора та вимагатимуть від претендентів високого рівня сформованості міждисциплінарних компетентностей у галузі STEM-дисциплін.

3.         Мета STEM-освіти в системі повної загальної середньої освіти — розвивати в в учнів інтерес до навчальних предметів природничо-математичного циклу, а також формувати в них систему взаємопов’язаних компетентностей, зокрема концептуальної (розуміння природничо-наукових і математичних концепцій, операцій та відношень), стратегічної (здатність формулювати й розв’язувати наукові, технічні та технологічні проблеми), когнітивної (здатність логічно мислити, пояснювати, аргументувати, а також здатність до рефлексії), операційної (здатність охайно та точно виконувати операції), аксіологічної (здатність розглядати об’єкт як корисний одночасно зі здатністю вірити у власну ефективність).

4.         Характерними для STEM-освіти в системі повної загальної середньої освіти є:

         фундаменталізація освіти, що виявляється в поглибленому вивченні предметів природничо-математичного циклу;

         інтегроване навчання за темами, а не за предметами, що здійснюється на засадах міждисциплінарного та проєктного підходів;

         навчання на основі власних відкриттів, спрямоване на формування в учнів дослідницької компетентності, опанування ними алгоритму розв’язання винахідницьких задач, інноваційної стратегії розробки проєктів;

         практична спрямованість навчання (на основі здобутих знань учні на уроках створюють прототипи / моделі реальних об’єктів, процесів або продукти сучасної індустрії);

         посилена увага до вивчення англійської мови, оскільки найбільш значущі наукові друковані та інтернет-ресурси публікуються саме цією мовою.

5.         STEM-освіта може реалізовуватися як в урочний, так і в позаурочний час. Найоптимальнішим є органічне поєднання обох підходів.

Згідно з принципом єдності змістового та процесуально-діяльнісного (методи, форми, засоби освітнього процесу) компонентів освіти й відповідно до основних положень Концепції «Нова українська школа», Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту базової середньої освіти в освітньому процесі 5-6 кл. реалізуються:

інтерактивні освітні технології та технології критичного мислення, зокрема кооперативне навчання, робота в парах або групах, авторські технології («Робота з множинним текстом», «Складання і розігрування діалогів», «Синтез думок», «Тонкі та товсті запитання», «Учитель», «Шість капелюхів» тощо); технологія навчання в грі; дискусія («Я – висловлювання», «Обери позицію», «Парламентські слухання», «Ток-шоу» тощо); метод проєктів; тренінги (соціально-психологічні тренінги, тренінги особистісного зростання тощо), афірмації, що спрямовані на становлення учнів як суб’єктів життєдіяльності, патріотів України, активних членів громадянського суспільства, які сповідують традиційні й новітні демократичні цінності, ідеї позитивного мислення, а також здатні самостійно та критично мислити, працювати в команді, ефективно взаємодіяти з іншими людьми;

технологія SТЕM-освіти (навчання на основі власних відкриттів; проблемне навчання; запитальне навчання, розв’язання винахідницьких задач на основі теорії розв’язання винахідницьких задач Г. Альтшулера тощо);

технологія раціонального читання, метою якої є формування в учнів таких наскрізних умінь, означених у Законі України «Про освіту» (стаття 12), як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, а також спроможність опрацьовувати значний обсяг наукової та навчальної інформації за обмежений час. Сутність цієї технології полягає в системній роботі над формуванням в учнів: 1) технічної складової читання за допомогою комплексу спеціальних вправ, що спрямовані на підвищення темпу читання вголос і про себе, розширення обсягу симультанного сприйняття одиниць тексту й удосконалення процесів запам’ятовування; 2) здатності розуміти прочитане, критично осмислювати й оцінювати інформацію завдяки вправам  «Техніка аргументації»; 3) спроможності переказувати текст, виділяючи інформацію, яку необхідно запам’ятати, та раціонально запам’ятовувати її, висловлювати усно та письмово власну думку щодо прочитаного, обґрунтовуючи її, завдяки комплексу вправ, зокрема «Учитель» тощо; 4) уміння створювати на основі прочитаного власні есе, тексти- розповіді, тексти-описи, тексти-міркування;

технологія повного засвоєння навчальних одиниць, що ґрунтується на таксономії Б. Блума, теорії поетапного формування розумових дій П. Гальперіна, методиці інтервальних повторень Г. Еббінгауза (застосування та створення інтелект-карт та карт знань, візуалізація інформації, «Фотоапарат», «Найрозумніший», «Великі перегони», «Коло словникових слів», «Ключові слова», «Запам’ятовую ефективно», «Актор», «Активне слухання»);

технологія збагачення освітнього процесу, що ґрунтується на тріадній моделі збагачення Дж. Рензуллі. Відповідно до цієї моделі в Проєкті передбачено систему заходів, спрямованих на створення умов для розвитку в учнів мотивації, креативності та інтелекту.

 Відповідно до Державного стандарту базової середньої  освіти формування в учнів проєктних класів ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей здійснюється за такими освітніми галузями:

1.         Мовно-літературна освітня галузь.

2.         Математична освітня галузь.

3.         Природнича освітня галузь.

4.         Технологічна освітня галузь.

5.         Інформатична освітня галузь.

6.         Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь.

7.         Громадянська та історична освітня галузь.

8.         Мистецька освітня галузь.

9.         Фізкультурна освітня галузь.

Вимоги до осіб, які можуть навчатися за Програмою

Зарахування (переведення) учнів до проєктного класу відбувається відповідно до чинного законодавства.

Навчання за Програмою можуть розпочати (продовжити) учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття другого рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

До здобуття другого рівня повної загальної середньої освіти адаптаційного циклу (5-6 класи) в Проєкті допускаються переважно учні, які здобували початкову освіту в Проєкті.

Адаптаційний цикл (5–6-ті класи)

Загальний обсяг навчального навантаження для класів,

які працюють за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України»

Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання.

Кількість навчальних годин за освітніми галузями та роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів (додаток 23 Державного стандарту).

Навчальний план  для учнів 5-6 класу до Програми розроблено на основі Базового навчального плану для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання Державного стандарту та містить:

-           перелік предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;

-           рекомендований розподіл навчального навантаження за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення;

-           додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

З метою посилення індивідуальної роботи з учнями відповідно до чинного законодавства, здійснюється поділ класів на групи під час вивчення  предметів англійська мова та інформатика.

У 5 класі на бажання батьків може здійснюватися навчання учнів за індивідуальною освітньою траєкторією, можуть проводитися гурткові, факультативні, індивідуальні та секційні заняття, а також відбуватися організація освітнього процесу в режимі школи повного дня за умов їх відповідності чинному законодавству й за рахунок коштів, не заборонених законодавством України.

Перелік навчальних програм, які можуть використовуватися для реалізації освітньої програми

Для реалізації освітньої програми можуть використовуватися як модельні навчальні програми, так і навчальні програми, розроблені не на основі модельних.

Авторські навчальні програми:

українська мова;

українська література;

зарубіжна література;

математика;

Пізнаємо природу. Моя планета Земля;

Пізнаємо природу. Твої фізичні відкриття;

географія;

Навчаємося разом;

Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти;

Еврика.

Перелік  модельних та навчальних програм, які мають / можуть використовуватися в освітньому процесі для реалізації Програми

Модельні навчальні програми мають / можуть бути розроблені для всього рівня базової середньої освіти (5–9-ті класи) або окремо для кожного циклу: адаптаційного циклу (5–6-ті класи) та циклу базового предметного навчання (7–9-ті класи).

      Перелік модельних та навчальних програм є базовим і може бути доповнений іншими модельними та навчальними програмами, розробленими не на основі модельних, які отримають грифи «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» або «Схвалено для використання в освітньому процесі», через внесення змін до цієї Програми в установленому порядку.

Авторські навчальні програми

Модельні навчальні програми